херувим

херуви́м

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. херувим — див. ангел  Словник синонімів Вусика
2. херувим — ХЕРУВИ́М, а, ч. 1. У біблійній символіці – надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні – ангел вищого чину. В ту пору із неба Веселі й гучні Святих херувимів Летіли пісні (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. херувим — -а, ч. 1》 У біблійній символіці – надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні – ангел вищого чину. || Зображення цього ангела в образі вродливого юнака, дитини або дитячої голівки з крилами. 2》 перев. мн. Церковна пісня, яка починається цим словом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. херувим — Херуви́м, -ма, -му  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. херувим — ХЕРУВИ́М, а, ч. 1. У біблійній символіці — надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні — ангел вищого чину. В ту пору із неба Веселі й гучні Святих херувимів Летіли пісні (Щог., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. херувим — Зображення дитячої голівки з крилами, що у християнських храмах символізувало силу небесну.  Архітектура і монументальне мистецтво