1. Орфографічний словник української мови

херувим

херуви́м

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. херувим — див. ангел Словник синонімів Вусика
  2. херувим — ХЕРУВИ́М, а, ч. 1. У біблійній символіці – надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні – ангел вищого чину. В ту пору із неба Веселі й гучні Святих херувимів Летіли пісні (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. херувим — -а, ч. 1》 У біблійній символіці – надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні – ангел вищого чину. || Зображення цього ангела в образі вродливого юнака, дитини або дитячої голівки з крилами. 2》 перев. мн. Церковна пісня, яка починається цим словом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. херувим — Херуви́м, -ма, -му Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. херувим — ХЕРУВИ́М, а, ч. 1. У біблійній символіці — надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні — ангел вищого чину. В ту пору із неба Веселі й гучні Святих херувимів Летіли пісні (Щог., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. херувим — Зображення дитячої голівки з крилами, що у християнських храмах символізувало силу небесну. Архітектура і монументальне мистецтво