херувим
херуви́м
-а, ч.
1》 У біблійній символіці – надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні – ангел вищого чину.
|| Зображення цього ангела в образі вродливого юнака, дитини або дитячої голівки з крилами.
2》 перев. мн. Церковна пісня, яка починається цим словом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови