Значення в інших словниках
-
химородник —
хи́моро́дник іменник чоловічого роду, істота чаклун рідко
Орфографічний словник української мови
-
химородник —
ХИ́МОРО́ДНИК, а, ч., розм., рідко. Ворожбит; чаклун. “Що ж, – думає [Петро], – як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха”. Да ступивши швидкою ходою ступнів з десяток, зупинивсь ізнов, наче об стіну вдаривсь (П.
Словник української мови у 20 томах
-
химородник —
-а, ч., заст. Ворожбит, чарівник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
химородник —
ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст.
Словник синонімів української мови
-
химородник —
Хи́мородник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
химородник —
ХИ́МОРОДНИК, а, ч., заст. Ворожбит. «Що ж,— думає [Петро], — як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха». Да ступивши швидкою ходою ступнів з десяток, зупинивсь ізнов, наче об стіну вдаривсь (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).
Словник української мови в 11 томах
-
химородник —
Хи́мородник, -ка м. Колдунъ, знахарь. К. ЧР. 153, 427. Проклятий химородник, що заморочив вам голови. К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка