Значення в інших словниках
-
цвиндрик —
цви́ндрик іменник чоловічого роду, істота легковажний чоловік, юнак; жевжик діал.
Орфографічний словник української мови
-
цвиндрик —
ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. – Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв).
Словник української мови у 20 томах
-
цвиндрик —
-а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цвиндрик —
ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал.
Словник синонімів української мови
-
цвиндрик —
ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Мокр., Слід.., 1969, 163).
Словник української мови в 11 томах