цвиндрик

цви́ндрик

іменник чоловічого роду, істота

легковажний чоловік, юнак; жевжик

діал.

Значення в інших словниках

1. цвиндрик — див. легковажний  Словник синонімів Вусика
2. цвиндрик — ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. – Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв).  Словник української мови у 20 томах
3. цвиндрик — -а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цвиндрик — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал.  Словник синонімів української мови
5. цвиндрик — ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Мокр., Слід.., 1969, 163).  Словник української мови в 11 томах