Значення в інших словниках
-
цокотливий —
цокотли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
цокотливий —
ЦОКОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Короткий, уривчастий (про звуки). Часто, настроюючи приймач, чув [Володька] якісь дивні цокотливі звуки. Наче хтось на особливій машинці не то цокотів, не то вищав (М. Трублаїні); Почулися чиїсь легкі, цокотливі кроки (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
-
цокотливий —
-а, -е. 1》 Короткий, уривчастий (про звуки). 2》 Який видає короткі, дзвінкі, уривчасті звуки (про птахів, комах і т. ін.). 3》 розм. Схильний цокотати (у 3 знач.); який цокотить (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цокотливий —
БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. рідше; ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ЛЕПЕТЛИ́ВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
цокотливий —
ЦОКОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Короткий, уривчастий (про звуки). Часто, настроюючи приймач, чув [Володька] якісь дивні цокотливі звуки. Наче хтось на особливій машинці не то цокотів, не то вищав (Трубл.
Словник української мови в 11 томах