цокотливий

цокотли́вий

-а, -е.

1》 Короткий, уривчастий (про звуки).

2》 Який видає короткі, дзвінкі, уривчасті звуки (про птахів, комах і т. ін.).

3》 розм. Схильний цокотати (у 3 знач.); який цокотить (про людину).

Значення в інших словниках

1. цокотливий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
2. цокотливий — цокотли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. цокотливий — ЦОКОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Короткий, уривчастий (про звуки). Часто, настроюючи приймач, чув [Володька] якісь дивні цокотливі звуки. Наче хтось на особливій машинці не то цокотів, не то вищав (М. Трублаїні); Почулися чиїсь легкі, цокотливі кроки (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
4. цокотливий — БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. рідше; ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ЛЕПЕТЛИ́ВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. цокотливий — ЦОКОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Короткий, уривчастий (про звуки). Часто, настроюючи приймач, чув [Володька] якісь дивні цокотливі звуки. Наче хтось на особливій машинці не то цокотів, не то вищав (Трубл.  Словник української мови в 11 томах