цілитися —
(намагатися попасти в ціль) примірятися, прицілюватися// наводити зброю на ціль.
Словник синонімів Полюги
цілитися —
ЦІЛЯТИ, цілити, мірити, міряти; П. збиратися, мати намір; (на що) зазіхати, прагнути захопити що; (у генерали) пнутися, моститися; цілятися.
Словник синонімів Караванського
цілитися —
I [ц’ілиетиес'а] -л'ус'а, -лиес':а, -лиец':а, -л'ац':а; нак. ц'іл'с'а, ц'іл'теис'а (спрямовувати удар, зброю тощо) II [ц'ілитиес'а] -л'ус'а, -лис':а, -лиц':а, -лиемос'а, -лиетес'а, -л'ац':а; нак. -лис'а, л'іц':а (зціляти)
Орфоепічний словник української мови
цілитися —
ці́литися дієслово недоконаного виду спрямовувати удар, зброю тощо ціли́тися дієслово недоконаного виду зцілятися
Орфографічний словник української мови
цілитися —
ЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Мітити, спрямовувати зброю в яку-небудь ціль; лучити. Підпара знов ходить. Звідти, з вогняного моря, йдуть на нього всі страхи і всі турботи, а він міцніше стискає рушницю і кида у пащу ночі: – Хто йде? Буду стріляти!...
Словник української мови у 20 томах
цілитися —
-люся, -лишся, недок. 1》 Мітити, спрямовувати зброю в яку-небудь ціль. || Спрямовувати удар, кидок і т. ін. || перен. Спрямовувати свою увагу на що-небудь. 2》 перев. з інфін., перен., розм. Збиратися, мати намір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цілитися —
ці́литися / приці́литися в то́чку. Говорити або робити саме те, що потрібне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. — А ви, колего, бачу, не один пуд солі з’їли на посадках — прицілились саме в точку (І. Гребенюк).
Фразеологічний словник української мови
цілитися —
НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док.
Словник синонімів української мови
цілитися —
ЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Мітити, спрямовувати зброю в яку-небудь ціль. Підпара знов ходить. Звідти, з вогняного моря, йдуть на нього всі страхи і всі турботи, а він міцніше стискає рушницю і кида у пащу ночі: — Хто йде? Буду стріляти!...
Словник української мови в 11 томах
цілитися —
Цілитися, -люся, -лишся гл. Цѣлиться, мѣтить. Куди ти цілишся, що не видно ні птиці, нічого? Рудч. Ск. ІІ. 80.
Словник української мови Грінченка