Орфоепічний словник української мови

цілитися

I [ц’ілиетиес'а]

-л'ус'а, -лиес':а, -лиец':а, -л'ац':а; нак. ц'іл'с'а, ц'іл'теис'а (спрямовувати удар, зброю тощо)

II [ц'ілитиес'а]

-л'ус'а, -лис':а, -лиц':а, -лиемос'а, -лиетес'а, -л'ац':а; нак. -лис'а, л'іц':а (зціляти)

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цілитися — (намагатися попасти в ціль) примірятися, прицілюватися// наводити зброю на ціль.  Словник синонімів Полюги
  2. цілитися — ЦІЛЯТИ, цілити, мірити, міряти; П. збиратися, мати намір; (на що) зазіхати, прагнути захопити що; (у генерали) пнутися, моститися; цілятися.  Словник синонімів Караванського
  3. цілитися — I влучати, лучити, поціляти, цілити, ціляти II див. стріляти  Словник синонімів Вусика
  4. цілитися — ці́литися дієслово недоконаного виду спрямовувати удар, зброю тощо ціли́тися дієслово недоконаного виду зцілятися  Орфографічний словник української мови
  5. цілитися — ЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Мітити, спрямовувати зброю в яку-небудь ціль; лучити. Підпара знов ходить. Звідти, з вогняного моря, йдуть на нього всі страхи і всі турботи, а він міцніше стискає рушницю і кида у пащу ночі: – Хто йде? Буду стріляти!...  Словник української мови у 20 томах
  6. цілитися — -люся, -лишся, недок. 1》 Мітити, спрямовувати зброю в яку-небудь ціль. || Спрямовувати удар, кидок і т. ін. || перен. Спрямовувати свою увагу на що-небудь. 2》 перев. з інфін., перен., розм. Збиратися, мати намір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цілитися — ці́литися / приці́литися в то́чку. Говорити або робити саме те, що потрібне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. — А ви, колего, бачу, не один пуд солі з’їли на посадках — прицілились саме в точку (І. Гребенюк).  Фразеологічний словник української мови
  8. цілитися — НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док.  Словник синонімів української мови
  9. цілитися — ЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Мітити, спрямовувати зброю в яку-небудь ціль. Підпара знов ходить. Звідти, з вогняного моря, йдуть на нього всі страхи і всі турботи, а він міцніше стискає рушницю і кида у пащу ночі: — Хто йде? Буду стріляти!...  Словник української мови в 11 томах
  10. цілитися — Цілитися, -люся, -лишся гл. Цѣлиться, мѣтить. Куди ти цілишся, що не видно ні птиці, нічого? Рудч. Ск. ІІ. 80.  Словник української мови Грінченка