Опілля
1. давньоруська назва безлісих або малолісистих рівнинних територій з родючими ґрунтами в межах лісових зон (напр., Львівське О. — серед широколистяних лісів). Використовується під ріллю; 2. назва зх. частини Подільської височини, в межах Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей (Подільське горбогір'я). Переважні висоти 350-400 м.
Універсальний словник-енциклопедія