бирючина

Кущ родини маслинових, росте в Євразії і Пн. Америці; бл. 50 видів; в Україні — 2; найпоширеніша б. звичайна — листки еліптичні, зимостійкі, квітки білі, плоди — блискучі чорні ягоди; ліси і чагарники; культивують як декоративну рослину (живоплоти).

Значення в інших словниках

1. бирючина — бирючи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бирючина — -и, ж. 1》 Чагарникова рослина, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди. 2》 збірн. Ягоди цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бирючина — БИРЮЧИ́НА, и, ж. 1. Кущова рослина родини маслинових, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди. Бирючина (вовчі ягоди). Низька кущова рослина, яка природно розмножується в насадженнях відводками (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. бирючина — БИРЮЧИ́НА, и, ж. (Ligustrum). 1. Чагарникова рослина, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди. Бирючина (вовчі ягоди). Низька кущова рослина, яка природно розмножується в насадженнях відводками (Колг. енц.  Словник української мови в 11 томах