Значення в інших словниках
-
бирючина —
-и, ж. 1》 Чагарникова рослина, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди. 2》 збірн. Ягоди цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бирючина —
БИРЮЧИ́НА, и, ж. 1. Кущова рослина родини маслинових, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди. Бирючина (вовчі ягоди). Низька кущова рослина, яка природно розмножується в насадженнях відводками (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
бирючина —
Кущ родини маслинових, росте в Євразії і Пн. Америці; бл. 50 видів; в Україні — 2; найпоширеніша б. звичайна — листки еліптичні, зимостійкі, квітки білі, плоди — блискучі чорні ягоди; ліси і чагарники; культивують як декоративну рослину (живоплоти).
Універсальний словник-енциклопедія
-
бирючина —
БИРЮЧИ́НА, и, ж. (Ligustrum). 1. Чагарникова рослина, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди. Бирючина (вовчі ягоди). Низька кущова рослина, яка природно розмножується в насадженнях відводками (Колг. енц.
Словник української мови в 11 томах