вотчина
Форма феодальної земельної власності; в. можна було передавати у спадок, міняти, продавати тощо; перші відомості про княжі в. у Київській Русі належать до X ст., боярські та монастирські — до XI-XII ст.; вотчинне право зафіксоване в Руській правді; в. стала пануючою формою феодального землеволодіння на Русі; існувала і в Московській державі, де вже в XVII ст. близька до помістя; царським указом 1714 помістя прирівняне до в.; у Зх. Європі в. відповідала сеньйорія; різновидом в. був фільварок.
Універсальний словник-енциклопедія