знахар
В укр. віруваннях людина з незвичайними духовними і фізичними властивостями (мудра людина, земний бог), яка не знається з нечистою силою, просякнута глибокою релігійністю; народний цілитель; застосовує словесну магію — замовляння, примовки, ін. магічні словесні формули, щоб вилікувати, відіслати хвороби, зняти вроки, спинити кровотечу, приворожити чи відворожити кого, усунути небажані чи викликати певні явища тощо.
Універсальний словник-енциклопедія