нікель
Ni, хіміч. елемент з атомним числом 28; сріблясто-білий, досить твердий метал; у злитках стійкий до дії атмосферних чинників; міститься в мінералах (нікелін), у чистому вигляді — в метеоритах, входить до складу земного ядра; застосовують для нікелювання як каталізатор, компонент спеціальних сталей; у сплавах — для виготовлення хіміч. апаратури, хірургічних інструментів, монет; відкритий 1751 Кронштедтом.
Універсальний словник-енциклопедія