повій

Трав'яниста рослина родини пасльонових з витким стеблом; листки стрілчасті, квітки рожеві або білі, запашні; бур'ян; існують декоративні та лікарські види.

Значення в інших словниках

1. повій — Пові́й: — березка, кручені паничі [1,X]  Словник з творів Івана Франка
2. повій — пові́й іменник чоловічого роду бур'ян  Орфографічний словник української мови
3. повій — -вою, ч. 1》 Багаторічний виткий трав'янистий бур'ян із дзвіночкоподібними квітками; березка. 2》 Чагарникова рослина з колючими гілками, що росте на засмічених місцях крутосхилів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повій — Вою, ч., бот. Багаторічний виткий трав'янистий бур'ян із дзвіночкоподібними квітками; березка. Клуні чорніє стріха, темний, як ніч, повій терпкістю дме з горіха, сумом з диточих вій. (П-2:27-28).  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. повій — Пові́й, -во́ю, -во́єві; -во́ї, -во́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. повій — ПОВІ́Й, во́ю, ч. 1. Багаторічний виткий трав'янистий бур'ян із дзвіночкоподібними квітками; березка. – Повій плететься геть на диво, Хилить пшеницю криво, криво (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
7. повій — БЕРЕ́ЗКА (БЕРІ́ЗКА) (багаторічна бур'янова витка рослина), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА, ПАВУТИ́ЦЯ. По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці, оздоблені синіми волошками, рожевими цвіточками березки і білою кашкою (П.  Словник синонімів української мови
8. повій — ПОВІ́Й, во́ю, ч. 1. (Convolvulus). Багаторічний виткий трав’янистий бур’ян із дзвіночкоподібними квітками; березка. — Повій плететься геть на диво, Хилить пшеницю криво, криво (Фр., X, 1954, 75). 2. (Lucium).  Словник української мови в 11 томах
9. повій — Повій, -вою м. раст. a) Lycium Barbarum L. Анн. 202. б) Polygonum dumetorum. Лв. 100.  Словник української мови Грінченка