У стародавньому Римі командир, начальник центурії; сотник.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
центуріон —
Сотник римський
Словник чужослів Павло Штепа
центуріон —
центуріо́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
центуріон —
ЦЕНТУРІО́Н, а, ч. У Стародавньому Римі – начальник частини легіону, центурії. [Фортунат:] Нас Круста зрадив . [Парвус:] Та Круста Крустою, а де ж був Люцій, поки центуріон прийшов по нас? (Леся Українка); Це землі славинів?...
Словник української мови у 20 томах
центуріон —
-а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – начальник частини легіону, центурії (сотні). 2》 Озброєні стражі порядку в Стародавньому Римі (перша поліція).
Великий тлумачний словник сучасної мови
центуріон —
ЦЕНТУРІО́Н, а, ч. У Стародавньому Римі — начальник частини легіону, центурії. [Фортунат:] Нас Круста зрадив . [Парвус:] Та Круста Крустою, а де ж був Люцій, поки центуріон прийшов по нас? (Л. Укр., II, 1951, 426).
Словник української мови в 11 томах