Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
аблаут —
АБЛА́УТ, а, ч., лінгв. Чергування голосних у складі однієї морфеми. Аблаут нерідко виступає як внутрішня флексія (з наук. літ.); Давньоіранські мови зберігають флективне формотворення та аблаут кореня та афікса (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
аблаут —
абла́ут (нім. Ablaut) чергування голосних кореня слова в різних граматичних формах (напр., везти – возити).
Словник іншомовних слів Мельничука