амбіція

амбі́ція

-ї, ж.

Самолюбство; гордість; честолюбство.

Значення в інших словниках

1. амбіція — амбі́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. амбіція — Амбітність, самолюбство, гоноровитість, честолюбство, гонор.  Словник синонімів Караванського
3. амбіція — АМБІ́ЦІЯ, ї, ж. Надмірне честолюбство, зарозумілість, самолюбство. Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого (І. Франко); З початку 1880-х років...  Словник української мови у 20 томах
4. амбіція — амбі́ція: ◊ вдаритися в амбіцію образитися (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. амбіція — Амбітність, гонор  Словник синонімів Вусика
6. амбіція — амбі́ція (лат. ambitio – честолюбність, пиха, від ambio – обходжу, домагаюсь) гонор, чванливість.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. амбіція — уда́ритися (полі́зти) в амбі́цію. Підкреслено виявляти образу, незадоволення внаслідок враженого самолюбства. — Що?! — Кажу — поженимось… Я ж не малолітній,— вдарився Остап в амбіцію (М. Ю. Тарновський); Тут Карпо поліз в амбіцію, вийшов на місце голови (зборів) й давай лаятись (Ю. Яновський).  Фразеологічний словник української мови
8. амбіція — САМОЛЮ́БСТВО (підвищене почуття власної гідності, пов'язане з честолюбством), САМОЛЮ́БНІСТЬ рідше; АМБІ́ЦІЯ, АМБІ́ТНІСТЬ рідше (ужив. несхвально).  Словник синонімів української мови
9. амбіція — Амбі́ція, -ції, -цією; -ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. амбіція — АМБІ́ЦІЯ, ї, ж. Самолюбство; гордість; честолюбство. Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого (Фр.  Словник української мови в 11 томах
11. амбіція — рос. амбиция (латин. ambitio честолюбність, пиха, від ambio — обходжу, домагаюсь) — гонор, чванливість, надмірна самооцінка своїх можливостей.  Eкономічна енциклопедія