амбіція —
-ї, ж. Самолюбство; гордість; честолюбство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
амбіція —
АМБІ́ЦІЯ, ї, ж. Надмірне честолюбство, зарозумілість, самолюбство. Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого (І. Франко); З початку 1880-х років...
Словник української мови у 20 томах
амбіція —
амбі́ція: ◊ вдаритися в амбіцію образитися (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
амбіція —
амбі́ція (лат. ambitio – честолюбність, пиха, від ambio – обходжу, домагаюсь) гонор, чванливість.
Словник іншомовних слів Мельничука
амбіція —
уда́ритися (полі́зти) в амбі́цію. Підкреслено виявляти образу, незадоволення внаслідок враженого самолюбства. — Що?! — Кажу — поженимось… Я ж не малолітній,— вдарився Остап в амбіцію (М. Ю. Тарновський); Тут Карпо поліз в амбіцію, вийшов на місце голови (зборів) й давай лаятись (Ю. Яновський).
Фразеологічний словник української мови
амбіція —
САМОЛЮ́БСТВО (підвищене почуття власної гідності, пов'язане з честолюбством), САМОЛЮ́БНІСТЬ рідше; АМБІ́ЦІЯ, АМБІ́ТНІСТЬ рідше (ужив. несхвально).
Словник синонімів української мови
амбіція —
АМБІ́ЦІЯ, ї, ж. Самолюбство; гордість; честолюбство. Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого (Фр.
Словник української мови в 11 томах
амбіція —
рос. амбиция (латин. ambitio честолюбність, пиха, від ambio — обходжу, домагаюсь) — гонор, чванливість, надмірна самооцінка своїх можливостей.
Eкономічна енциклопедія