амінь
амі́нь
1》 ствердж. част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно.
2》 у знач. ім., невідм., с. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиамі́нь
1》 ствердж. част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно.
2》 у знач. ім., невідм., с. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено.
Великий тлумачний словник сучасної української мови