бахмат

бахма́т

-а, ч., діал.

Бойовий верховий кінь.

Значення в інших словниках

1. бахмат — Бахма́т: — бойовий верховий кінь [1;35] — бойовий кінь [43] — військовий баский кінь [X]  Словник з творів Івана Франка
2. бахмат — бахма́т іменник чоловічого роду, істота кінь діал.  Орфографічний словник української мови
3. бахмат — БАХМА́Т, а, ч., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (П. Панч); Важко дихав його .. кінь-бахмат (З. Тулуб); Збагнув [Мокій], що йому не наздогнати гнідого бахмата (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
4. бахмат — див. кінь  Словник синонімів Вусика
5. бахмат — БАХМА́Т, а, ч., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (Панч, Гомон. Україна, 1954, 209); Важко дихав його.. кінь-бахмат (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6).  Словник української мови в 11 томах
6. бахмат — Бахмат, -та м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.  Словник української мови Грінченка