безбарвний

безба́рвний

-а, -е.

1》 Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв.

2》 перен. Який не має яскраво виявлених рис; нічим не примітний; невиразний.

Значення в інших словниках

1. безбарвний — (який не має кольору) безкольоровий, безколірний, незабарвлений; перен. (без яскравих рис характеру) сірий, невизначений.  Словник синонімів Полюги
2. безбарвний — безба́рвний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. безбарвний — БЕЗБАРВНИЙ – БЕЗКОЛІРНИЙ, БЕЗКОЛЬОРОВИЙ Безбарвний. 1. Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв. Вж. зі сл.: апатит, газ, кристал, рідина, небо, туман, хмара. 2. перен. Який не має яскраво виражених рис, нічим не примітний. Вж. зі сл.  Літературне слововживання
4. безбарвний — Не барвистий, не яскравий, безкольоровий; (- життя) невиразний, безвиразний, сірий, НЕПОКАЗНИЙ.  Словник синонімів Караванського
5. безбарвний — БЕЗБА́РВНИЙ, а, е. 1. Який не має кольору, забарвлення; позбавлений барв. Рудий розгортав іще мокрі вуса, з яких стікала вода, та застьобував свою безбарвну піджачину (М.  Словник української мови у 20 томах
6. безбарвний — Безколірний, безкольоровий, знебарвлений, небарвистий  Словник синонімів Вусика
7. безбарвний — БЕЗБА́РВНИЙ (який не має кольору, забарвлення), БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ рідше; БЕЗКО́ЛІРНИЙ (перев. у науковому стилі); БІ́ЛИЙ розм. (звичайно про рідину); ВО́ДЯВИЙ, ВОДЯНИ́СТИЙ (звичайно про очі — світлий, прозорий); НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ (про...  Словник синонімів української мови
8. безбарвний — Безба́рвний і безба́рвий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. безбарвний — БЕЗБА́РВНИЙ, а, е. 1. Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв. Рудий розгортав іще мокрі вуса, з яких стікала вода, та застьобував свою безбарвну піджачину (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах