безгомінний
безгомі́нний
-а, -е.
В якому не чути гомону, звуків, голосів; тихий, беззвучний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибезгомі́нний
-а, -е.
В якому не чути гомону, звуків, голосів; тихий, беззвучний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови