Великий тлумачний словник сучасної мови

безгомінь

бе́згомінь

-і, ж., поет.

Те саме, що безгоміння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безгомінь — бе́згомі́нь іменник жіночого роду поет.  Орфографічний словник української мови
  2. безгомінь — БЕ́ЗГОМІ́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що безгомі́ння. Підвівся прапор в безгомінь ясну над рідним краєм (С. Голованівський); Стрілянина тим часом вщухла, і вітер ніби поменшав – над степом наступила безгомінь (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. безгомінь — див. тиша  Словник синонімів Вусика
  4. безгомінь — ТИ́ША (стан, коли десь немає звуків; відсутність розмов), ЗА́ТИ́ШОК, ТИШ поет.; БЕЗГОЛО́ССЯ, БЕЗМО́ВНІСТЬ, БЕЗГОМІ́ННЯ, БЕ́ЗГОМІНЬ розм. (відсутність голосів, звуків, гомону). Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля (Ю.  Словник синонімів української мови
  5. безгомінь — БЕ́ЗГОМІ́НЬ, і, ж., поет. Те саме, що безгомі́ння. Підвівся прапор в безгомінь ясну над рідним краєм (Голов., Близьке.., 1948, 70); Стрілянина тим часом вщухла, і вітер ніби поменшав — над степом наступила безгомінь (Гончар, Таврія.., 1957, 653).  Словник української мови в 11 томах