Великий тлумачний словник сучасної мови

бездумний

безду́мний

-а, -е.

Позбавлений будь-яких думок, міркувань.

|| Безтурботний, легковажний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бездумний — безду́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бездумний — БЕЗДУ́МНИЙ, а, е. Позбавлений будь-яких думок, міркувань. Катя мовчала і дивилась перед собою бездумним поглядом (О. Гуреїв); Коли б вони [запорожці] боялися, як нині ти, то ми були б давно вже бездумним бидлом (Василь Шевчук); Бездумний виконавець...  Словник української мови у 20 томах
  3. бездумний — ВІДСУ́ТНІЙ (про очі, погляд — який нічого не виражає), ПОРО́ЖНІЙ, БЕЗДУ́МНИЙ. Теллер.. відсутніми очима дивився на стінку (Н. Рибак); Вони були зовсім порожні, ці крижані, моторошні очі — без жодної іскорки, без жодного почування (О.  Словник синонімів української мови
  4. бездумний — БЕЗДУ́МНИЙ, а, е. Позбавлений будь-яких думок, міркувань. — Ні, ще одного спробую, — сказав по довгій хвилі бездумного остовпіння Невеличкий (Фр., VIII, 1952, 226); Катя мовчала і дивилась перед собою бездумним поглядом (Гур.  Словник української мови в 11 томах