безперечно
безпере́чно
1》 Присл. до безперечний.
|| у знач. присудк. сл.
2》 у знач. вставн. сл. Без сумніву, безсумнівно.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибезпере́чно
1》 Присл. до безперечний.
|| у знач. присудк. сл.
2》 у знач. вставн. сл. Без сумніву, безсумнівно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови