безпутний
безпу́тний
-а, -е.
Який відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Безпутний хлопець.
|| Непутящий.
|| Плутаний, хаотичний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибезпу́тний
-а, -е.
Який відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Безпутний хлопець.
|| Непутящий.
|| Плутаний, хаотичний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови