безсмертний
безсме́ртний
-а, -е.
1》 Який вічно живе, ніколи не вмирає.
|| у знач. ім., звичайно мн., міф. безсмертні, -них. Боги.
2》 Який назавжди лишається в пам'яті людей, завжди зберігає своє значення; незабутній.
Великий тлумачний словник сучасної української мови