безстановий

безста́новий

-анова, -анове, іст.

Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з належністю до якогось стану, однаковий для всіх станів.

Значення в інших словниках

1. безстановий — безста́нови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безстановий — БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст. Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з будь-яким станом; однаковий для всіх станів.  Словник української мови у 20 томах
3. безстановий — БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст. Який не належить ні до якого стану; не пов’язаний з належністю до якогось стану, однаковий для всіх станів. У листопаді 1864...  Словник української мови в 11 томах