безстановий
БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст.
Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з будь-яким станом; однаковий для всіх станів.
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст.
Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з будь-яким станом; однаковий для всіх станів.
Словник української мови (СУМ-20)