безумовно
безумо́вно
1》 Присл. до безумовний.
|| у знач. присудк. сл.
2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь.
|| Напевне, обов'язково.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибезумо́вно
1》 Присл. до безумовний.
|| у знач. присудк. сл.
2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь.
|| Напевне, обов'язково.
Великий тлумачний словник сучасної української мови