безумовний
безумо́вний
-а, -е.
Нічим не обмежений; повний, беззастережний.
|| Незаперечний, безсумнівний.
Безумовна нерівність мат. — нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність.
Безумовний рефлекс фізіол. — вроджений рефлекс, на відміну від умовного, набутого.
Великий тлумачний словник сучасної української мови