Великий тлумачний словник сучасної мови

безцеремонний

безцеремо́нний

-а, -е.

Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв'язний.

|| Який не відповідає правилам пристойності, ввічливості. Безцеремонна поведінка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безцеремонний — безцеремо́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безцеремонний — Нецеремонний, зухвалий, нахабний, БЕЗПАРДОННИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. безцеремонний — БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е. Який не дотримується правил пристойності, ввічливості; надто розв'язний. – А як тебе забавляють його [Боккаччо] комічні оповідання, в яких він такий безцеремонний (Микола Чернявський); // Який не відповідає правилам пристойності...  Словник української мови у 20 томах
  4. безцеремонний — див. нахабний  Словник синонімів Вусика
  5. безцеремонний — НАХА́БНИЙ (про людину — який діє, поводиться непристойно, зарозуміло, грубо, з викликом; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. — не стримуваний ніякими морально-етичними нормами), БЕЗЧЕ́ЛЬНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  6. безцеремонний — Безцеремо́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безцеремонний — БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв’язний. — А як тебе забавляють його [Боккаччо] комічні оповідання, в яких він такий безцеремонний (Черн., Що робити?, перекл.  Словник української мови в 11 томах