бетель

бете́ль

-ю, ч.

1》 Кущова рослина родини перцевих.

2》 Суміш листків цієї рослини, насіння ареки та невеликої кількості негашеного вапна, що вживається для жування й збуджує нервову систему.

Значення в інших словниках

1. бетель — бете́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бетель — БЕ́ТЕЛЬ, ю, ч. 1. Азіатська тропічна рослина родини перцевих з пряними листками, пекучими на смак. Бетель дикий росте в тропічній Азії, де й вирощувався заради пряного листя (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. бетель — бете́ль (португ. betel, з малабарської) 1. Кущова рослина родини перцевих, яку культивують у тропічній Азії заради пряного листя. 2. Суміш листків цієї рослини, насіння ареки та невеликої кількості негашеного вапна, що вживається для жування й збуджує нервову систему.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. бетель — 1. кущова рослина родини перцевих, яку культивують у тропічній Азії заради пряного листя; 2. суміш листків цієї рослини, насіння ареки та невел. кількості негашеного вапна, що вживається для жування і збуджує нервову систему; вживається, зокрема, в Пд. Азії, Малайзії та на Мадаґаскарі.  Універсальний словник-енциклопедія