бешкетництво

бешке́тництво

-а, с.

1》 Вчинки, поведінка бешкетника.

2》 Нахил до бешкетування.

Значення в інших словниках

1. бешкетництво — бешке́тництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бешкетництво — БЕШКЕ́ТНИЦТВО, а, с. 1. Вчинки, поведінка бешкетника. Він притис долоні рук до грудей, як це робить дитина, коли хоче довести свою непричетність до виявленого бешкетництва (Ю. Смолич); // Порушення дисципліни, пустування. Студенти сиділи тісним гуртком ..  Словник української мови у 20 томах
3. бешкетництво — БЕШКЕ́ТНИЦТВО, а, с. 1. Вчинки, поведінка бешкетника. Він притис долоні рук до грудей, як це робить дитина, коли хоче довести свою непричетність до виявленого бешкетництва (Смолич, І, 1958, 253); // Порушення дисципліни, пустування.  Словник української мови в 11 томах