бешкетництво

БЕШКЕ́ТНИЦТВО, а, с.

1. Вчинки, поведінка бешкетника.

Він притис долоні рук до грудей, як це робить дитина, коли хоче довести свою непричетність до виявленого бешкетництва (Ю. Смолич);

// Порушення дисципліни, пустування.

Студенти сиділи тісним гуртком .. і на все реагували голосніше, ніж це було б потрібно, з якимсь школярським бешкетництвом (Ю. Смолич).

2. Нахил до бешкетування.

Вони [підлітки] з бешкетництва його [невільника] камінням побивають (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. бешкетництво — бешке́тництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бешкетництво — -а, с. 1》 Вчинки, поведінка бешкетника. 2》 Нахил до бешкетування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бешкетництво — БЕШКЕ́ТНИЦТВО, а, с. 1. Вчинки, поведінка бешкетника. Він притис долоні рук до грудей, як це робить дитина, коли хоче довести свою непричетність до виявленого бешкетництва (Смолич, І, 1958, 253); // Порушення дисципліни, пустування.  Словник української мови в 11 томах