блазень
бла́зень
-зня, ч.
1》 заст. Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін.
2》 Комедійний персонаж у старовинних виставах.
3》 перен., зневажл. Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря.
4》 лайл. Дурень, телепень.
5》 діал. Молокосос, малюк.
Великий тлумачний словник сучасної української мови