Великий тлумачний словник сучасної мови

бляхований

бляхо́ваний

-а, -е, діал.

Дієприкм. мин. ч. до бляхувати.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бляхований — бляхо́ваний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. бляхований — БЛЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до бляхува́ти. Найлуччі [найкращі] лицарські діла Були бляховані в персонах Іскусно [майстерно], живо. Без числа (І. Котляревський); // у знач. прикм. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бляхований — Бляхо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бляхований — БЛЯХО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. мин. ч. до бляхува́ти; // У знач. прикм. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах