богомолець
богомо́лець
-льця, ч., заст.
1》 Той, хто ходить на богомілля; прочанин.
2》 Той, хто молиться Богу, ходить на церковні відправи.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибогомо́лець
-льця, ч., заст.
1》 Той, хто ходить на богомілля; прочанин.
2》 Той, хто молиться Богу, ходить на церковні відправи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови