Великий тлумачний словник сучасної мови

богомолець

богомо́лець

-льця, ч., заст.

1》 Той, хто ходить на богомілля; прочанин.

2》 Той, хто молиться Богу, ходить на церковні відправи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. богомолець — (той, хто відвідує святі місця) прочанин, паломник, пілігрим.  Словник синонімів Полюги
  2. богомолець — Прочанин, прочанка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. богомолець — БОГОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто ходить на богомілля. Вона шукала його між богомольцями в Лаврі (І. Нечуй-Левицький); Увійшовши через ворота на монастирське подвір'я, богомольці падали навколішки і так повзли через увесь двір до монастирського собору (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. Богомолець — Богомо́лець прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  5. богомолець — див. апостол  Словник синонімів Вусика
  6. богомолець — БОГОМО́ЛЕЦЬ (той, хто ходить на богомілля), ПРОЧА́НИН, ПАЛО́МНИК, ПІЛІГРИ́М книжн., заст., КАЛІ́КА заст. (той, хто ходить по святих місцях, або мандрівний богомолець узагалі).  Словник синонімів української мови
  7. богомолець — БОГОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч., заст. Той, хто ходить на богомілля. Вона шукала його між богомольцями в лаврі (Н.-Лев., II, 1956, 245); Увійшовши через ворота на монастирське подвір’я, богомольці падали навколішки і так повзли через увесь двір до монастирського собору (Донч., III, 1956, 142).  Словник української мови в 11 томах