бриканець брикане́ць -нця, ч., діал. Стрибок коня. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках бриканець — Бриканець, -нця м. Лошадиный прыжокъ. Шейк. Словник української мови Грінченка