Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
брикання —
брика́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
брикання —
БРИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брика́ти і брика́тися. З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа – молока (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
брикання —
БРИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брика́ти і брика́тися.
Словник української мови в 11 томах
брикання —
Брика́ння, -ня с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Словник української мови Грінченка