броньований

броньо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до бронювати 1).

|| у знач. прикм.

Броньований автомобіль — легковий автомобіль з куленепробивними броньованими склом, дахом, днищем та бронеплитами у дверцятах.

Значення в інших словниках

1. броньований — броньо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. броньований — БРОНЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до бронюва́ти²; // у знач. прикм. Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів (В. Кучер); В бій, у бій, броньовані колони (А.  Словник української мови у 20 томах
3. броньований — БРОНЬО́ВАНИЙ у знач. прикм. (про автомобіль, поїзд, корабель і т. ін. — покритий бронею), БРОНЬОВИ́Й, БРОНЕНО́СНИЙ, ПА́НЦИРНИЙ (ПА́НЦЕРНИЙ). Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів (В. Кучер); Його машина броньова Грозою рине в даль (М. Бажан).  Словник синонімів української мови
4. броньований — БРОНЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до бронюва́ти 1; // У знач. прикм. Хлюпотить у бухті мала хвиля, б’ючись в броньовані тіла кораблів (Кучер, Чорноморці, 1956, 26); В бій, у бій броньовані колони (Мал., II, 1956, 83).  Словник української мови в 11 томах