Значення в інших словниках
-
будячок —
будячо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
будячок —
БУДЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до будя́к. З-під жовтого піску, порослого хирлявим будячком, визирають стовбури житла... (Олесь Досвітній); * У порівн. Ріс [Омелько] як будячок отой, настовбурчений, завжди готовий відповісти колючим словом на глузування та насмішки (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
-
будячок —
Будячо́к, -чка́, -чко́ві, на -чку́; -дячки́, -чкі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
будячок —
БУДЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до будя́к. З-під жовтого піску, порослого хирлявим будячком, визирають стовбури житла… (Досв., Гюлле, 1961, 151); *У порівн. Ріс [Омелько] як будячок отой, настовбурчений, завжди.
Словник української мови в 11 томах
-
будячок —
Будячок, -чка м. ум. отъ будяк.
Словник української мови Грінченка