булькотати

булькота́ти

-очу, -очеш і булькотіти, -очу, -отиш, недок.

1》 Підсил. до булькати.

2》 перен., розм. Невиразно говорити; бурмотати.

Значення в інших словниках

1. булькотати — булькота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. булькотати — БУЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, БУЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Підсил. до бу́лькати. Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (І. Котляревський); Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину (І.  Словник української мови у 20 томах
3. булькотати — див. кипіти; лити  Словник синонімів Вусика
4. булькотати — БУ́ЛЬКАТИ (про рідину — утворювати короткі й часті звуки під час переливання, кипіння; видавати звуки, схожі на ті, що утворюються під час переливання або кипіння рідини), БУЛЬКОТА́ТИ (БУЛЬКОТІ́ТИ) підсил. розм.; КЛЕКОТА́ТИ (КЛЕКОТІ́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
5. булькотати — Булькота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і булькоті́ти, -кочу́, -ти́ш, -тя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. булькотати — БУЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і БУЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Підсил. до бу́лькати. Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину (Н.-Лев., II, 1956, 304); Булькоче, пріг. каша в казані (Мал.  Словник української мови в 11 томах