бідаха
біда́ха
бідага, -и, ч. і ж.
Той, хто зазнав або зазнає якоїсь біди, кривди, прикрості; бідолаха.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибіда́ха
бідага, -и, ч. і ж.
Той, хто зазнав або зазнає якоїсь біди, кривди, прикрості; бідолаха.
Великий тлумачний словник сучасної української мови