Значення в інших словниках
-
бідачка —
біда́чка іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
бідачка —
БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до біда́к. Побачивши свого єдиного сина зомлілого, .. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
бідачка —
біда́чка → бідака
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
бідачка —
БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до біда́к. Побачивши свого єдиного сина зомлілого,.. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (Фр., V, 1951, 268).
Словник української мови в 11 томах