Орфографічний словник української мови

бідачка

біда́чка

іменник жіночого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бідачка — -и, розм., рідко. Жін. до бідак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бідачка — БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до біда́к. Побачивши свого єдиного сина зомлілого, .. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. бідачка — біда́чка → бідака  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. бідачка — БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до біда́к. Побачивши свого єдиного сина зомлілого,.. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (Фр., V, 1951, 268).  Словник української мови в 11 томах