бідачисько

бідачи́сько

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. бідачисько — БІДАЧИ́СЬКО, а, ч., розм. Те саме, що бідола́ха. І даремно він [поет], бідачисько, безсонними ночами числив зорі і вчився читати (І.  Словник української мови у 20 томах
2. бідачисько — бідачи́сько → бідака (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. бідачисько — див. бідний  Словник синонімів Вусика
4. бідачисько — БІДАЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм. Бідна, нещасна людина; бідолаха. І даремно він [поет], бідачисько, безсонними ночами "числив зорі і вчився читати.." (Фр., XVI, 1955, 110).  Словник української мови в 11 томах